На цьому тижні, 14 серпня Президент України Віктор Янукович підписав Закон "Про екстрену медичну допомогу" (№5081-VI), який бут прийнятий парламентом 5 липня 2012 року. Про недоліки і ризики існуючої системи невідкладного медичного обслуговування ми вже говорили на минулому тижні. А сьогодні розглянемо систему екстреної медичної допомоги, яку затверджує новий закон.
Марина Саєнко, адвокат, партнер юридичної компанії „Закон Перемоги” для UBR.UA
Закон "Про екстрену медичну допомогу" (далі - Закон) визначає систему екстреної медичної допомоги, що складається з центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги.
Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф є закладом охорони здоров’я, основне завдання якого – забезпечення організації та надання екстреної медичної допомоги. Відповідні центри були створені в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Даний центр забезпечує: прийняття викликів екстреної медичної допомоги і формування, оброблення та передачу інформації про виклики екстреної медичної допомоги; координацію дій бригад екстреної! (швидкої) медичної допомоги та закладів охорони здоров’я щодо надання екстреної медичної допомоги; надання виїзної консультативної медичної допомоги; розрахунок необхідної кількості та планування місцезнаходження пунктів постійного і тимчасового базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги для своєчасного надання населенню екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону.
Станція екстреної (швидкої) медичної допомоги є закладом охорони здоров’я, основне завдання якого – забезпечення постійної готовності бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до надання екстреної медичної допомоги у цілодобовому режимі та координація їх діяльності з оперативно-диспетчерською службою центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на території відповідного населеного пункту.
Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги є структурним підрозділом багатопрофільної лікарні, в якому у цілодобовому режимі забезпечується надання екстреної медичної допомоги пацієнтам, доставленим бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги чи іншими особами, та пацієнтам, які звернулися за наданням такої допомоги чи іншої невідкладної медичної допомоги особисто.
На території України кожен громадянин України, іноземці та особи без громадянства мають право здійснити виклик екстреної медичної допомоги або звернутися за отриманням екстреної медичної допомоги до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, який може забезпечити надання такої допомоги.
Виклик екстреної медичної допомоги здійснюється безкоштовно за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 чи за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112.
Відповідно до Закону, особами, які зобов'язані надавати першу домедичну допомогу людині у невідкладному стані є: рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, працівники орга! нів та підрозділів міліції, фармацевтичні працівники, водії автомобільних транспортних засобів, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми професійними чи службовими обов'язками повинні володіти практичними навичками надання такої допомоги.
Законом також передбачається, що у разі загрози життю людини, яка перебуває у невідкладному стані, медичні працівники та інші громадяни мають право використати будь-який наявний транспортний засіб для проїзду до місця перебування такої людини з метою надання їй невідкладної медичної допомоги або перевезення її до найближчого закладу охорони здоров'я, в якому цій людині може бути надано відповідну медичну допомогу.
Відмова у можливості здійснення передачі та прийнятті викликів чи несвоєчасне надання або створення перешкод у наданні екстреної медичної допомоги забороняється, а особи, винні у зазначених діяннях, несуть цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність залежно від характеру.
Закон набере чинності з 1 січня 2013 року, крім пункту котрий передбачає, обов’язок медичних працівників невідкладно надавати необхідну медичну допомогу при виникненні невідкладного стану людини, який набирає чинності одразу після опублікування вказаного Закону.







