Ваше ім´я, номер телефону, паспортні дані, сімейний стан, історія хвороби чи успішність у ВУЗі – всю цю інформацію охороняє закон. Згідно з ним, підприємства можуть накопичувати, зберігати, обробляти та поширювати інформацію про особу тільки за її письмовою згодою. Утім, в Україні дотримування цього закону поки що контролювати нікому.
У Європі більшість відомостей про людину конфіденційні. Оприлюднювати їх можна лише з дозволу власника. Виняток - хіба що публічні особи. Але в українському законодавстві це поняття ще не визначене.
"Ухвалюючи закон про персональні дані, депутати не замислювались про захист інтересів громадян України. Не завжди закони, які приймаються захищають інтереси громадян та юридичних осіб, котрі не хотіли щоб цей закон працював. У даному випадку це банки та страхові компанії, це колекторські установи, котрі виступають проти. Але, на жаль, цей закон не працює", - коментує для телеканалу UBR Едуард Багіров, правозахисник.
"Чують дзвін, та не знають де він" – повністю скопіювати європейські закони наші законодавці не спромоглися, кажуть юристи, а даремно. Там дані поділено на дві групи: загальні та вразливі. До перших належить прізвище, ім´я, по батькові, дата і місце народження, громадянство та місце проживання. У вразливих список ширший, зокрема, запис голосу та фотографії, ідентифікаційний код, підпис, відбитки пальців, дані про доходи, кредитна історія, судимості, результати іспитів. Саме для оприлюднення такої інформації потрібна згода сторони.
Та якщо для фізичних осіб цей закон надав додаткові права, то для фінустанов - це болюче питання. Із понад мільйона суб´єктів господарювання, які нині існують в Україні, практично всі мають бази даних клієнтів чи контрагентів. Тепер їм треба двічі перепитати, перш ніж якось використати дані: спершу треба отримати дозвіл від клієнта на використання його даних, а потім поінформувати його, що ці дані вже використовують. Причому повідомляти треба письмово. А найбільш скрутно колекторам.
"Поняття про персональні дані розписано дуже широко. Деякі юристи схильні вважати, що набір візиток це також персональна база даних", - пояснює телеканалу UBR Артем Кучин, представник асоціації учасників колекторського бізнесу.
Втім, закон не є перепоною для витоку інформації, адже в Україні можна придбати персональні дані будь-де.
"На скільки ми знаємо, інформація – це дуже цінний товар. Навіть якщо у законі прописати, що за виток інформації будуть розстрілювати, то дані та інформацію все одно будуть продавати та купляти", - розповідає для телеканалу UBR Едуард Багіров.
Наприклад, базу даних юридичних осіб столиці можна придбати за 400 гривень, фізичних - за 450. А всеукраїнська упорядкована інформація про юросіб коштує 700 гривень, фізосіб - 550.
Нагадаємо, нещодавно Кабінет Міністрів доручив Держслужбі із захисту персональних даних до липня створити реєстр баз. Контролювати його буде підприємство, що підзвітне Мін´юсту.







